Користувачі люблять читати статті, наповнені правдивою інформацією. Наявність помилок або перекручування фактів призведе до псування репутації бренду. Компанії також не зацікавлені в дезінформуванні. Найменша орфографічна або друкарська помилка може моментально потрапити до сторіс клієнтів і бренд асоціюватиметься саме з такими мемами. Щоб уникнути подібних промахів та поширення неправдивих відомостей, які зменшують довіру, необхідно використовувати фактчекінг.
Фактчекінг — це перевірка фактів, які використовуються в тексті. Вони повинні бути правдивими і не вводити читачів в оману. Така методика застосовується для формування позитивної думки про компанію. Читачі зможуть довіряти бренду. Наявність неправдивої інформації призводить до миттєвої зміни пріоритетів – користувачі перейдуть до тієї торгової марки, яка не обманюватиме їх.
Що таке фактчекер? Це людина, яка перевіряє правильність зазначених даних. За кордоном для цього наймають людей, які виконують таку роботу протягом тривалого часу. Також фактчекер – це автор, що перевіряє дані при створенні нових матеріалів.
Відомості перевіряються на кількох етапах роботи з контентом. Спочатку копірайтер або журналіст вивчає відомості під час написання статті. Після публікації проводиться фактчекінг сайту. У цей час можна оперативно видалити невірні дані та замінити їх на правдиві. Не менш важливо перевіряти факти у статтях, що описують дослідження. Відомості можуть втратити актуальність до моменту публікації, тому їх потрібно змінити.
Методика перевірки інформації на достовірність включає вивчення таких елементів тексту:
Коли проведено верифікацію відомостей, можна надсилати статті на публікацію. В іншому випадку значно знижується цінність контенту.
Якщо ви не впевнені у правильності фактів, які використовуються в тексті, їх можна перевірити за допомогою різних порталів. Для цього призначений Державний сервіс статистики України. У ньому запропонована повна інформація для громадян країни, новинних порталів, приватних підприємців та інших осіб.
Аналогічні відомості публікуються в інтернеті на сторінці у Фейсбуці. Щодня читачі можуть вивчати контент, в якому вказані свіжі відомості. Правила фактчекінгу передбачають перевірку відомостей на різних сервісах. Тому можна звернутися і до англомовних порталів (Storyful.com, FactCheck.org та інші), щоб переконатися в точності фактів міжнародного рівня.
Якщо у статті описується хід історичних подій, автору може бути складно вказати точний день або рік. Для цього необхідно вивчити матеріали або звернутися до експертів-істориків. Під час написання текстів про поточні події важливо вказати правильний час та дату, які перевіряються на різних сайтах.
Контент, що описує новини про компанію, повинен містити форму організації, можливість злиття з іншими фірмами або розшифрування абревіатури. Слід уважно перевірити назву торгової марки, особливо якщо вона співпрацює зі світовими брендами.
Яскраві приклади відсутності фактчекінгу публікуються на різних ресурсах. З Китаю була отримана інформація про чудодійні властивості імбиру. Він знижує ризик захворювання на коронавірус. Після публікації такої новини в ЗМІ та інших виданнях багато блогерів почали постити її на своїх каналах, хоча інформації від ВОЗ отримано не було. Це призвело до різкого підвищення вартості імбирного кореня, через що покупці були незадоволені.
Ретельна перевірка кожного факту допоможе уникнути невдоволення компаній та втрати інтересу з боку клієнтів. Краще повторно перевірити факти, ніж створити статті, що дезінформують читача.
