Як навчитися писати від третьої особи?

Авторам статей часто доводиться застосовувати навички написання текстів від третьої особи для створення особливої атмосфери. Читачам вдається розглянути ситуацію з різних ракурсів, і це – результат правильного застосування техніки. Однак не все так просто, як здається: ви не зможете писати оповідання, залишаючись у пастці особистих займенників «я» або «ми».

У пам’яті потрібно тримати не лише це, а час, витрачений на некоректну розповідь, повернути не можна. Щоб розвивати свій письменницький талант, варто уважно ознайомитись із рекомендаціями, як писати від третьої особи. На щастя, проблем із цією формою не надто багато.

Чому письменники часто використовують написання від третьої особи

Створення докладних розповідей життя одного чи кількох персонажів приваблює письменників через можливість розкрити свій творчий потенціал, проявити фантазію. Писати від третьої особи непросто, але як інакше розповісти про чужі думки? При написанні оповідання важливо зберігати реалістичність й при цьому дотримуватися певних кордонів, не порушивши особистого простору іншої людини.

Щоб написати історію від імені спостерігача, неправильно використовувати лише одну думку. Оповідачі, які обирають третю особу, мають деякі переваги перед тими, хто пише від першої особи:

1. Опис ситуації з різних поглядів. Співпереживати персонажам і розуміти їхнє ставлення до проблем неможливо без використання сторонньої участі. Щоб донести до читача важливу думку, обирають оповідання від імені кількох людей.
2. Найкраще розкриття персонажа. Головний герой залишається у центрі уваги, коли письменник веде історію від першої особи. Розкрити інших учасників книги допомагає текст від третьої особи. При цьому акцент з основного персонажа не зміщується. Крім того, вдається демонструвати почуття різних людей.
3. Безліч варіантів опису. Дізнатися про події у житті героя можна кількома способами. Якщо він сам розповідає про те, що трапилося, ситуація виглядатиме однобокою. Щоб відкрити читачеві роздуми інших героїв, можна використати відповідні діалоги чи опосередковані згадки.

Завдання автора – розкрити суть книги чи статті, захопивши увагу читачів. Без введення нових персонажів та опису їхніх відчуттів зробити це набагато важче. З огляду на це, письменники створюють світ, у якому всі герої однаково важливі та розкриті як особистості.

Категорії текстів від стороннього спостерігача

Перш ніж почати писати від третьої особи, потрібні приклади, як це робити правильно. Загальні принципи прості: пам’ятайте, що в тексті не повинно бути особистих займенників та іменників, що вказують на те, що оповідач погоджується з героєм.

Крім того, належить вибрати стиль оповідання. Для цього автор має кілька варіантів, як писати виклад від третьої особи:

1. Об’єктивний. Автор дивиться на світ власними очима, але описує події з життя героїв. Письменник не висловлює своє ставлення до того, що сталося. Глибоке розкриття героїв не є обов’язковим, оскільки їхні внутрішні суперечки не впливають на розвиток сюжету.
2. Обмежений. Особливість цього методу у можливості наголосити на почуттях і хвилюваннях героя. При цьому решта розповіді ведеться з боку спостерігача. Вибираючи другий спосіб, важливо зберігати послідовність та не переходити межу між внутрішнім життям кількох героїв.
3. Усезнавець. Варіант – один з часто використовуваних, оскільки дозволяє розкрити переживання кількох людей. Читач переймається почуттями героїв і стає безпосереднім учасником оповідання. Завдяки прийому усезнавця можна проникати у сюжетну лінію.

Ви можете часто писати від 3 особи та не помічати цього. Використовуючи цю техніку неуважно, є можливість припуститися помилок. Щоб мінімізувати ризики, варто дослухатися корисних рекомендацій інших письменників.

Вчимося писати тексти від 3-ї особи

Лист від імені стороннього спостерігача часто потребує додаткової підготовки. Якщо стоїть завдання освоїти розповідь про себе від третьої особи, то для цього достатньо замінити займенник «я» на «він» або «вона». Перед написанням розділу підготуйте:

1. Коротке резюме героїв. Якщо ви плануєте розповідати про життя кількох людей, підготуйте невелику характеристику. Користуючись такою шпаргалкою, набагато легше слідувати обраному сюжету.
2. Опис характеру. Мотиви, які рухатимуть героями, мають бути простими та зрозумілими. Щоб це вдалося відобразити на папері, опишіть характер, факти та прагнення персонажа.
3. Передісторію. Герої мають не тільки сьогодення, а й минуле. Історії, що залишилися поза книгою чи статтею, можуть посилити героя або послабити його вплив на читача. Просто згадайте і цей бік.

Не менш важливо балансувати між демонстрацією та описом. Діалоги та дії допомагають розкривати особистість героя з різних боків. Це позитивно впливає на вашу розповідь, оскільки читач відноситься до персонажа як до свого знайомого. Слова, які не вписуються в опис, краще не використовувати.

Підсилити результати своєї роботи допомагають діалоги. Потрібно витратити час, щоб відтворити реальну мову між людьми на папері. Ви повинні розуміти, що означає говорити від третьої особи. При цьому уникайте відмінностей. Персонажі, що діють, не менш цікаві, ніж мислездатні. Зберігати баланс між усіма проявами буває важко.